8 травня в Україні відзначають День пам'яті і примирення

Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості, і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою решт до розв’язування будь-якої війни.

Вони не зникнуть самі по собі. На рівні простої людини, для того, щоб побудувати навіть саме звичайне житло чи народити і поставити на ноги дитину, ми змушені вкладати масу сил, коштів і часу. Навпаки, щоб в нетерпимості до ближнього зруйнувати все це, достатньо однієї миті і вкрай не хитрої, дешевої пекельної машини.

Терпіння або відсутність такого кардинально впливають на наше життя. Терпіння - це одна з чеснот, даних нам Богом, щоб навчитися прощати, знаходити порозуміння і примирення між собою. Не маючи терпіння між собою, не можемо мати миру один з одним, ми воюємо, знищуючи насамперед самих себе. Чергове нетерпіння - зведене в площину практичної ненависті - Друга світова війна, однією з передумов якої стала політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині. Розпочалася вона 1-го вересня 1939-го року.

Та страшна війна охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року: забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе. Для Європи, як і для всього Нового Світу, це було жахливе потрясіння. Це було потрясінням для України і всіх інших радянських республік, що входили тоді до складу СРСР, найближчого партнера і помічника Німеччини з впровадження псевдо соціалістичної (по суті каральної) системи до середини 1941-го року.

Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися, здавалося б, чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату). І Бог дав Перемогу. Але амбіції нікуди не поділися, просто перекочували і розчинилися навколо вогнища цієї тліючої хвороби.

Так, 7-го травня 1945-го року німецький генерал Йодль від імені основного агресора, у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, підписав умови беззастережної капітуляції Німеччини, у свою чергу «ображений» радянський уряд висловив категоричний протест і озвучив вимогу: підписати акт про беззастережну капітуляцію Німеччини безпосередньо в Берліні за участю СРСР, що формально і було зроблено днем пізніше, з 8-го на 9 травня 1945-го року, близько опівночі.

Цей процес відбувся в занятому радянськими військами передмісті Берліна Карлсгорсті.

Делегація представників німецького командування на чолі з генералом Кейтелем з боку агресора підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Від Великобританії акт підписав маршал Артур Теддер, генерал Карл Спаатс від США, від усіх радянських республік був підпис маршала Георгія Жукова та генерал Жан де Латтр де Тассіньї від Франції.

Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня.

24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписан Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції.

З Днем пам’яті і примирення!

Більше можна прочитати на сайті Ділова мова