У Дніпрі відкрили виставку «Миколаївський розпис – оберіг Присамар’я»

Виставка творів Миколаївського розпису розгорнута в Університеті митної справи та фінансів. Яскраві орнаментальні композиції, що зачаровують своїм колоритом та візерунками, протягом двох місяців будуть представлені у першому корпусі університету. У цій експозиції – понад сто робіт 20 народних майстринь унікального декоративно-орнаментального мистецтва.

Миколаївський розпис або «миколаївка», як його ще називають у народі – це не просто художня техніка, а справжній код української культури та важлива частина історичної спадщини нашого регіону. Виставка в Університеті митної справи та фінансів дозволяє ознайомитися з цим видом мистецтва ближче та оцінити майстерність сучасних художників, які його відроджують.

Якщо звернутися до витоків Миколаївського розпису, то точний час його появи не відомий, проте найпоширенішою є думка, що він виник наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Ним декорували домашні меблі, інші предмети побуту – мисники, лави, колиски, тарелі, а найчастіше – скрині, які виготовляли у нижньому Посамарʼї. У той час чи не кожна дівчина мріяла мати таку розписану весільну скриню з посагом.

Назва розпису походить від села Миколаївка нинішнього Самарівського району, бо саме там знайшли найбільшу кількість старовинних розписаних скринь і саме там відроджують зараз це традиційне мистецтво. А оскільки у давнину через Миколаївку пролягав чумацький шлях, то прикрашені цим розписом скрині й до сьогодні збереглися у різних населених пунктах і не лише нашого регіону.

Миколаївський розпис має свої унікальні художні відмінності, зокрема від більш відомого у нашому краї – Петриківського. Спочатку площину, на якій буде малюнок, обмежують червоною та білою лініями, де червона завжди широка, а біла – вузька. Це – така своєрідна рамка. Фарби використовують акрилові або гуашеві. Основу малюнку роблять темнішою, зазвичай – зеленою, а зверху накладають світліші кольори. Хоча може бути й навпаки – на виставці, наприклад, представлені й роботи на «гарячому», охристому тлі. Палітра складається з семи кольорів. Головною унікальністю цього розпису є відсутність фіолетового кольору.А ще використовують особливий колір – краплаковий, що є відтінком між червоним і рожевим.

Ще одна особливість миколаївського розпису – відсутність зображень тварин і птахів. У розписі використовували зображення квітів, притаманних нашій місцевості: мальви, горошок, волошки. Кожен елемент мав свою символіку.

Читайте також: Культурний код громади: як місцеві ініціативи формують майбутнє України

«Малюнок ніс сакральне значення: на чолі скрині з правої та лівою сторони малювали червоними фарбами «вазон», який символізував жіночу енергію, з обох боків скрині зображували прямий хрест як чоловічий початок, та косий хрест – жіночій початок», –коментуєнародна майстриня, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Ганна Бирса.

Нині миколаївський розпис переживає новий етап свого розвитку. Забутий з плином часу, він знову грає яскравими барвами на різних предметах побуту. Деякі художники адаптують традиційну техніку для розпису зовсім нових предметів, розмальовуючи тубуси гранатометів та ящики з-під набоїв. Але й традиційна миколаївська весільна скриня на виставці також представлена! Майстрині, які зберігають та розвивають «миколаївку» поділилися своїми думками щодо її майбутнього з відвідувачами виставки: «Миколаївський розпис вже можна побачити на жіночих прикрасах, одежі, його починають використовувати в інтер’єрі, стилізують під різні речі. Зараз набирає популярності все автентичне та українське і ми впевнені, що цей розпис з часом знову розквітне в українській культурі».

Виставка «Миколаївський розпис – оберіг Присамар’я», організована в Університеті митної справи та фінансів, стала ще одним поштовхом, аби більше людей дізналися про українське народне мистецтво, про унікальні культурні традиції нашого краю.

«Ми намагаємось зробити наш університет освітньо-культурним простором та привернути увагу до дослідження культурної спадщини. Наша місія в ознайомленні не тільки студентів, а ще й відвідувачів УМСФ з родзинкою нашого регіону, а також у тому, аби наочно продемонструвати відмінність між Петриківським і Миколаївським розписами та заохотити людей дізнатися про культуру цього живопису», – сказав на відкритті виставки ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров.

Миколаївський розпис – це частина української культури, яка потребує уваги та збереження. Важливо підтримувати майстрів, цікавитися народними традиціями та долучатися до їх популяризування, адже саме в таких деталях живе справжня душа нашого народу.

Інформує vesti.dp.ua